подо́бно

подо́бно [подобно]

od прилично, надлежит

Алекс ‹подо́бно есть›, т. е. прилично есть, приличествуетъ. Матѳ: 3. 15. Такъ стоитъ въ старомъ изданіи, а въ новѣйшемъ вмѣсто подобно исправлено подобаетъ.

САР-1 ‹Подо́бно›. Сл.Во образѣ глагола безличнаго, подразумевая есть значитъ:
надобно, подобаетъ, должно.
‹Тако подобно есть намъ исполнити›. Мат. III. 15.
→САР-1 т.2, с.692

чс 83 ВЗ=5 ЕВ=9 АП=6 АПБ=2 ЕВБ=12 Окт=1 МнП=3 МнО=1 МнС=1 МнК=12 ТрП=4 ТрЦ=1 СлП=1 Тип=7 Проч=9

gr подо́бный: A; brev,sg,n,nom/acc

См| подо́бнѡ подо́бенъ подо́бный