посѣдѣ́ти [поседети]
САР-1 ‹Посѣдѣ́ти›, Сл. просто же ‹Посидѣ́ть›, дѣ́лъ, сижу̀. гл. ср. нед. Сидя побыть гдѣ. ‹Посѣди здѣ›. 2. Цар. XI. 12.□ ‹Посидѣть въ бесѣдкѣ›. →САР-1 т.5, с.1036
чс *
gr посѣдѣ́ти: V,ipf,intr; :