проꙋвѣ́дати
проꙋвѣ́дати [проуведати]
СЦРЯ ‹проувѣ́дати› гл. д. сов. Церк. ▸ Предузнать. ◂ Исповѣдася отцу духовному, проувѣдавъ свою смерть. Прол. Ноябр. 22.
Фл ‹Проуведати›, ‹проуведети›. Совр. нет. ▸ Предугадать; провидеть. ◂ Прол. Июня, 16. Супр., 168, 18.
чс -
См. проувѣ́дѣти: