проꙋвѣ́дати

проꙋвѣ́дати [проуведати]


СЦРЯ ‹проувѣ́дати› гл. д. сов. Церк. ▸ Предузнать. ◂ Исповѣдася отцу духовному, проувѣдавъ свою смерть. Прол. Ноябр. 22.


Фл ‹Проуведати›, ‹проуведети›. Совр. нет. ▸ Предугадать; провидеть. ◂ Прол. Июня, 16. Супр., 168, 18.


чс -

См. проувѣ́дѣти: