ро́гозъ [рогоз]
od ‹Рого́зъ› рогоз, тростник
Дч* ‹рого́зъ› сущ. (греч. πάπυρος) тростник. Е҆да̀ произни́четъ ро́гозъ без̾ воды (Иов. 8, 11□)
чс 1
gr ро́гозъ: S,m,inan; sg,nom/acc