самосїѧ́нный
самосїѧ́нный [самосиянный]
СЦРЯ ‹самосія́нный› ‹ая›, ‹ое›, пр. Церк. ▸ Сіяющій самъ собою. ◂ Свѣтъ самосіянный. Мин. мѣс. Янв. 8.
Фл ‹Самосиянный›. Совр. нет. ▸ Сияющий сам собой, излучающий свет. ◂ Мин. Янв., 8.
чс 1 МнК=1
gr самосія́нный: A; plen,sg,m,nom/acc