содѣ́ѧтисѧ
содѣ́ѧтисѧ [содеятися]
СЦРЯ ‹содѣва́тися› ‹ва́ется›; ‹содѣ́ятися›, гл. воз. Церк. ▸ Совершаться, сбываться. ◂ Знаменія бо апостолова содѣяшася въ васъ. 2 Кор. XII. 12.□
Фл ‹Содеяться›. Совр. устар. ▸ Сделаться, совершиться. ◂ Церк. уст. Влад, 52.
ГлтНЗ (κατειργάζεσθαι, edici) – оказаться, объявиться. 2Кор 12:12□ зна́мєнїѧ бо а҆пⷭ҇лѡва содѣ́ѧшасѧ въ ва́съ во всѧ́цѣмъ терпѣ́нїи, въ зна́менїихъ и҆ чꙋдесѣ́хъ и҆ си́лахъ.
чс 2 ТрЦ=1 Проч=1
gr содѣ́ятися: V,pf,intr,med; inf