тайноꙋчи́ти

тайноꙋчи́ти [тайноучити]


Дч* ‹тайноꙋ́чꙋ› глаг. (μυσταγωγέω) посвящаю в тайны, открываю тайны.


чс 1 ТрЦ=1


gr тайноучи́ти: V,ipf,tran; inf