толца́ти [толцати]
od ‹Толца́ю› стучусь в дверь
Фл ‹Толцати›. Совр. нет. ▸ Толкать(ся), стучать(ся). ◂ Ио. – Вост.
чс 1 Проч=1
gr толца́ти: V,ipf,tran; inf