хрїстопроповѣ́дникъ

хрїстопроповѣ́дникъ [христопроповедник]

Дч* ‹христопропове́дникъ› сущ. (χριστοκήρυξ) проповедник учения Христова (Мин. нояб. 10).

СЦРЯ ‹христопроповѣ́дникъ› ‹а›, с. м. ▸ Проповѣдникъ Христа. ◂ Мудростію Божіею украшенъ пришелъ еси христопроповѣдникъ. Мин. мѣс. Янв. 7.

чс *

gr хрістопроповѣ́дникъ: S,m,anim; :