ѡ҆срамлѧ́тисѧ

ѡ҆срамлѧ́тисѧ [осрамлятися]


od ‹О҆срамлѧ́тисѧ› посрамляемым быть, терпеть поношение


Фл ‹Осрамляться› (совр. устар.), ‹осрамиться›. ▸ Стыдиться, позориться. ◂ Супр., 258, 12. Изб. 1076 г., 67 об. 3–4.


Дерив Несов. вид к ѡ҆срами́тисѧ


чс *


gr ѡсрамля́тися: V,ipf,intr,med; :