ѹ҆доволѧ́тисѧ

ѹ҆доволѧ́тисѧ [удоволятися]

Фл ‹Удоволятися›, ‹удоволитися›. Совр. нет. ▸ Удовлетворяться; обогащаться. ◂ Мал. 3, 10.