ѹ҆тиша́тисѧ

ѹ҆тиша́тисѧ [утишатися]

САР-1 ‹Утиша́юсь›, ся, ешься, утиши́лся, утишу́ся, ша́ться, утиши́ться. гл. возвр.
Укрощаюся, тихимъ дѣлаюся, утихаю.
‹Утишился гнѣвъ›.
‹Утишился вѣтръ, шумъ›.
→САР-1 т.6, с.132

чс 1 Проч=1

gr утиша́тися: V,ipf,intr,med; inf