ве́рхнїй [верхний]
od верхний
САР-1 ‹Ве́рхній›, ная, ное. прил. 1) Выше другихъ лежащій. ‹Верхній садъ›. ‹Верхній прудъ›. 2) Поверхъ чего находящійся. ‹Верхнее платье›. →САР-1 т.1, с.627
чс *
gr ве́рхній: A; :