вли́ти

вли́ти [влити]

САР-1 ‹Влива́ю›, ешь, вли́лъ, волью̀, ва́ть, вли́ть, а по Сл. ‹Влія́ю›, еши, влія́хъ, влію̀, влія́ти, вли́ти. гл. д.
Лія вмѣщаю во что какую влажность.
‹По томъ влія воду во умывальницу›. Іоан. XIII. 5.□
‹Влить воды въ стаканъ, въ бочку›.
→САР-1 т.3, с.1231

чс 2 Слж=1

gr вли́ти: V,pf,tran; inf