высокотвори́ти
высокотвори́ти [высокотворити]
Фл ‹Высокотворити›. Совр. нет. ▸ Поступать возвышенным, благородным образом. ◂ Мин. 1096 г., Сент., 149.≈
чс *
gr высокотвори́ти: V,ipf,tran; :
См| высокотворѧ́щїй
высокотвори́ти [высокотворити]
Фл ‹Высокотворити›. Совр. нет. ▸ Поступать возвышенным, благородным образом. ◂ Мин. 1096 г., Сент., 149.≈
чс *
gr высокотвори́ти: V,ipf,tran; :
См| высокотворѧ́щїй