нарꙋга́тисѧ

нарꙋга́тисѧ [наругатися]


Св насмеяться, обесчестить что-л., поставить ни во что: воста (Иисус Христос) яко силен, наругався безумным печатем (1-я п. кан. 1-го гл.).


чс 2 ВЗ=1 МнК=1


gr наруга́тися: V,pf,intr,med; inf