нарꙋга́тисѧ
нарꙋга́тисѧ [наругатися]
Св насмеяться, обесчестить что-л., поставить ни во что: воста (Иисус Христос) яко силен, наругався безумным печатем (1-я п. кан. 1-го гл.).
чс 2 ВЗ=1 МнК=1
gr наруга́тися: V,pf,intr,med; inf
нарꙋга́тисѧ [наругатися]
Св насмеяться, обесчестить что-л., поставить ни во что: воста (Иисус Христос) яко силен, наругався безумным печатем (1-я п. кан. 1-го гл.).
чс 2 ВЗ=1 МнК=1
gr наруга́тися: V,pf,intr,med; inf