неповинове́нїе
неповинове́нїе [неповиновение]
Фл ‹Неповиновение›, (‹неповинутие› — совр. нет). ▸ Непокорность. ◂ Микл. Врем. И. Тим., 418.
чс 2
gr неповинове́ніе: S,n,inan; sg,nom/acc
неповинове́нїе [неповиновение]
Фл ‹Неповиновение›, (‹неповинутие› — совр. нет). ▸ Непокорность. ◂ Микл. Врем. И. Тим., 418.
чс 2
gr неповинове́ніе: S,n,inan; sg,nom/acc