низводи́тисѧ

низводи́тисѧ [низводитися]

СЦРЯ ‹низводи́тися› ‹вожу́ся›, ‹во́дишися›, гл. стр. Церк. ▸ Быть низводиму. ◂ До небесъ вознесыйся, до ада низведешися. Лук. X. 15.

САР-1 ‹Низвожду́ся›, во́дишися, низведо́хся, ди́тися, низвестися. гл. возвр.
Схожу въ низъ, въ исподъ; низпускаюся.
‹И ты Капернауме до небесъ вознесыйся, до ада низведешися›. Лук. X. 15.
→САР-1 т.1, с.539

чс *

gr низводи́тися: V,ipf,intr,med; :