побдѣ́ти

побдѣ́ти [побдети]

Дч* глаг. бодрствовать, не спать. та́кѡ ли не возмого́сте є҆ди́нагѡ часа̀ побдѣ́ти со мно́ю (Матф. 26, 40).

Алекс ‹побдѣ́ти›, бодрствовать, безъ сна время проводить, не спать. Матѳ: 26. 40. Такали не возмогосте единаго часа побдѣти со мною? по Лат: vigilare, тоже самое зри у Марка гл: 14. ст: 37.

ГлтНЗ (γρηγορῆσαι, vіgilare) – бодрствовать. Мф 26:40 та́кѡ ли не возмого́сте є҆ди́нагѡ часа̀ побдѣ́ти со мно́ю.

чс 5 ЕВ=2 ЕВБ=2 ТрП=1

gr побдѣ́ти: V,pf,intr; inf