подчинѧ́тисѧ
подчинѧ́тисѧ [подчинятися]
СЦРЯ ‹подчиня́ться› ‹ня́юсь›, ‹ня́ешься›; ‹подчини́ться›, 1) гл. воз. ▸ Дѣлаться подвластнымъ кому либо. ◂ Достойнѣйшему всякій охотно подчиняется. 2) стр. ▸ Быть подчиняему. ◂
чс *
gr подчиня́тися: V,ipf,intr,med; :