пожа́тїе [пожатие]
САР-1 ‹Пожа̀тіе›, тія. с. ср. Исполненное дѣйствіе жнущихъ. ‹Свыше же нападетъ пожатіе его›. Іов. XVIII. 17.□ →САР-1 т.2, с.1181
чс 1
gr пожа́тіе: S,n,inan; sg,nom/acc