позыбнꙋ́тисѧ
позыбнꙋ́тисѧ [позыбнутися]
Дч* ‹позы́бнꙋтисѧ› глаг. пошатнуться, поколебаться. Разшири́лъ є҆сѝ стѡпы̀ моѧ̑ подо мно́ю, и҆ не позы́бнꙋстѣсѧ го́лєни моѝ (2 Цар. 22, 37□).
чс *
gr позыбну́тися: V,pf,intr,med; :
позыбнꙋ́тисѧ [позыбнутися]
Дч* ‹позы́бнꙋтисѧ› глаг. пошатнуться, поколебаться. Разшири́лъ є҆сѝ стѡпы̀ моѧ̑ подо мно́ю, и҆ не позы́бнꙋстѣсѧ го́лєни моѝ (2 Цар. 22, 37□).
чс *
gr позыбну́тися: V,pf,intr,med; :