пости́жный
пости́жный [постижный]
Фл ‹Постижный›, ‹постижно›. Совр. нет. ▸ Достижимый, доступный; способный. ◂ Гр. Наз. XI в., 48.
чс *
gr пости́жный: A; :
пости́жный [постижный]
Фл ‹Постижный›, ‹постижно›. Совр. нет. ▸ Достижимый, доступный; способный. ◂ Гр. Наз. XI в., 48.
чс *
gr пости́жный: A; :