смѣю́щїйсѧ [смеющийся]
ГлтНЗ (γελῶν, qui ridet) – смеющийся. Лк 6:25□ Го́ре ва́мъ смѣю́щымсѧ нн҃ѣ: ꙗ҆́кѡ возрыда́ете и҆ воспла́чете.
чс 1
gr смѣя́тися: V,ipf,intr,med; °
См· смѣѧ́тисѧ