тни́ти [тнити]
СЦРЯ ‹тни́ти› ‹тню›, ‹тни́ши›; ‹истни́ти›, гл. д. Церк. ▸ Разрушать. ◂ Истню я, яко прахъ. Псал. XVII. 43.□
чс *
gr тни́ти: V,ipf,tran; :