ѡ҆бтека́ти

ѡ҆бтека́ти [обтекати]


Дч* ‹ѡ҆бтека́ю› (греч. ἐπιτρέχω) обхожу, прохожу; (τρέχω) бегу.


СЦРЯ ‹обтещѝ› Церк. 1) сов. гл.обтека́ти›. 2) * ▸ Обойти. ◂ Обтекше всю сторону ту. Марк. VI. 55.


чс *


gr ѡбтека́ти: V,ipf,tran; :