ѹ҆милѧ́ти [умиляти]
САР-1 ‹Умиля́ю›, ешь, ли́лъ, лю̀, ля́ть, ли́ть. гл. д. Стараюсь на жалость привести. ‹Умилить кого слезами›. →САР-1 т.4, с.136
чс *
gr умиля́ти: V,ipf,tran; :