а҆рхїере́евъ
а҆рхїере́евъ [архиереев]
СЦРЯ ‹архіере́евъ ⁄ архіере́овъ› ‹а›, ‹о›, прит. ▸ Принадлежащій архіерею. ◂ Введоша его во дворъ архіереовъ. Лук. XXII. 54.□
Фл ‹Архиереев›, ‹архиереов›. Совр. нет. ▸ Принадлежащий архиерею. ◂ Супр., 471, 28. Алекс.
Дерив Притяж. к а҆рхїере́й
чс 3 Слж=1
gr архіере́евъ: A,poss; :
gr архіере́й: S,m,anim;
См| а҆рхїере́й