воспламенѧ́ти
воспламенѧ́ти [воспламеняти]
САР-1 ‹Возпламеня́ю›, ешь, мени́лъ, ню̀, ня́ть, ни́ть. гл. д.
1) Возпаляю, возжигаю.
2) * Воздвигаю, возраждаю въ комъ сильную какую нибудь страсть.
‹Возпламенить кого гнѣвомъ›.
→САР-1 т.4, с.861
чс 2
gr воспламеня́ти: V,ipf,tran; :