вїногра́дъ

вїногра́дъ [виноград]

od виноградник

od ‹Виногра́дъ› виноградник, 2. виноградная лоза

Сд виноградник, ἀμπελών: и҆ и҆зве́дше є҆го̀ во́нъ и҆з̾ вїногра́да, оу҆би́ша и вывели его из виноградника, и убили (Лк 20,15).

Дч* ‹виногра́дъ› сущ. 1) виноградный сад, виноградник (1 Цар. 15, 9. Суд. 11, 33); 2) виноградная лоза (Иез. 19, 10), 3) иноск. церковь Божия. И҆ є҆́мше є҆го̀ ѹ҆би́ша и҆ и҆зверго́ша є҆го̀ во́нъ и҆з̾ вїногра́да (Марк. 12, 28). Воспою̀ нн҃ѣ возлю́бленномꙋ пѣ́снь возлю́бленнагѡ моегѡ̀ вїногра́дꙋ моемꙋ̀: вїногра́дъ бы́сть возлю́бленномꙋ въ ро́зѣ, на мѣ́стѣ тꙋ́чнѣ (Исаии 5, 1).

Фл ‹Виноград›. ▸ Вьющееся кустарниковое растение; плоды этого растения; виноградник, фруктовый сад (совр. нет); виноградное вино (совр. нет). ◂ Супр., 321, 22. Изб. 1076 г., 83.

чс 195 ВЗ=32 ЕВ=10 АП=2 АПБ=1 ЕВБ=13 Окт=10 МнП=3 МнО=1 МнС=2 МнК=33 ТрП=13 Трб=3 СлП=3 Мол=1 Тип=2 Проч=8

gr віногра́дъ: S,m,inan; sg,nom/acc