глаго́лавшїй

глаго́лавшїй [глаголавший]


ГлтНЗ (λαλῶν, alloquens) – говоривший. Деян 7:38□ Се́й є҆́сть бы́вый въ цр҃кви въ пꙋсты́ни со а҆́гг҃ломъ, глаго́лавшимъ є҆мꙋ̀.


чс *


gr глаго́лати: V,ipf,tran; °

См· глаго́лати глаго́лавый глаго́лѧй глаго́лемый глаго́ланный