глаго́лавшїй
глаго́лавшїй [глаголавший]
ГлтНЗ (λαλῶν, alloquens) – говоривший. Деян 7:38□ Се́й є҆́сть бы́вый въ цр҃кви въ пꙋсты́ни со а҆́гг҃ломъ, глаго́лавшимъ є҆мꙋ̀.
чс *
gr глаго́лати: V,ipf,tran; °
См· глаго́лати глаго́лавый глаго́лѧй глаго́лемый глаго́ланный