толкꙋ́щїй [толкущий]
ГлтНЗ ‹толкі́й› (κρούων, pulsans) – стучащий. Мф 7:8□ и҆ толкꙋ́щемꙋ ѿве́рзетсѧ. Деян 12:16□ Пе́тръ же пребыва́ше толкі́й (между тем Петр продолжал стучать).
чс 1
gr тлещи́: V,ipf,tran; °
См· толкі́й тлещѝ