цѣлова́ти
цѣлова́ти [целовати]
od Приветствовать, лобызать
od ‹Целꙋ́ю› лобзаю
Сд ‹цѣлова́ти (цѣлꙋю)› приветствовать, ἀσπάζομαι: и҆ а҆́ще цѣлꙋ́ете дрꙋ́ги ва́ша то́кмѡ, что̀ ли́шше творитѐ; и если вы приветсвуйте только своих друзей, то что вы чрезмерного (особенного) делаете? (Мф 5,47□); входѧ́ще же въ до́мъ, цѣлꙋ́йте є҆го̀, глаго́люще: ми́ръ до́мꙋ семꙋ̀ и, входя в дом, приветствуйте его, говоря: Мир дому сему! (Мф 10,12□); цѣлꙋ́йте бра́тїю всю̀ лобза́нїемъ свѧты́мъ приветсвуйте всех братьев святым поцелуем (1Фес 5,26□); и҆ намѣ́ренїе цѣлꙋ́етъ и замыслы приветсвует (Злат); честно́е воздержа́нїе цѣлꙋ́юще, возгласи́мъ приветствуя драгоценное воздержание, скажем (ТП пн 3 стх Гв 3). Русск. целовать лобза́ти (да ло́бжетъ мѧ̀ ѿ лобза́нїй ѹ҆́стъ свои́хъ пусть целует меня поцелуем уст своих – Песн 1,1□).
Св поздравлять, приветствовать.
Дч* глаг. поздравлять, приветствовать. И҆ а҆́ще цѣлꙋ́ете дрꙋ́ги ва́шѧ то́кмѡ, что̀ ли́шше творитѐ (Матф. 5, 47□).
чс 23 ВЗ=1 ЕВ=2 АП=1 АПБ=2 ЕВБ=2 МнК=2 ТрП=5 Трб=2 СлП=1
gr цѣлова́ти: V,ipf,tran; inf
См| цѣлова́въ