є҆диномы́слити

є҆диномы́слити [единомыслити]


Фл ‹Единомыслить›. Совр. устар. ▸ Иметь одинаковый взгляды, намерения, мысли. ◂ Флавий, Пол. Иерус., 222.


чс 1 МнК=1


gr единомы́слити: V,ipf,tran; inf