ѿбѣ́гшїй

ѿбѣ́гшїй [отбегший]


ГлтНЗ (ἀποφυγείς, elapsus, qui effugerit) – отбегший, избегший. 2Пет 1:4□ ѿбѣ́гше (удалившись) – по́хотныѧ тлѝ.


чс *


gr ѡтбѣ́гнути: V,pf,intr; °

См· ѿбѣ́гнꙋти