возгорди́тисѧ

возгорди́тисѧ [возгордитися]


Фл ‹Возгордиться›. (‹возгордетися› — совр. нет). ▸ Начать гордиться, стать гордым. ◂ Пч., 279.


чс 2 Мол=1


gr возгорди́тися: V,pf,intr,med; inf