нераздѣли́мый

нераздѣли́мый [неразделимый]


Фл ‹Неразделимый›. ▸ Такой, что нельзя разделить. ◂ Супр., 468, 29. Мин. 1097 г., Ноябрь, Л. 33.


САР-1 ‹Нераздѣли́мый›, мая, мое. ‹Нераздѣли́мъ›, ма, мо. прил.
Немогущій раздѣлиться.
‹Духъ нераздѣлимъ›.
→САР-1 т.2, с.885


чс 2 Слж=1


gr нераздѣли́мый: A; plen,sg,m,nom/acc