сходи́тисѧ

сходи́тисѧ [сходитися]

od ‹Схождꙋ́сѧ› схожусь, 2. собираюсь, стекаюсь вниз

Дч* ‹схожꙋ́сѧ› (συναθροίζομαι) собираюсь; стекаюсь (συῤῥέω), (συνέρχομαι) схожусь.

САР-1 ‹Схожду́сь›, ‹ся›, хо́дишися, снидо́хся, сни́дуся, сходи́тися, сни́тися. Сл. просто же ‹Схожу́сь›, дишься, соше́лся, сойду́ся, сходи́ться, сойти́ся. гл. взаим.
1) Встрѣчаюсь съ кѣмъ, идучи попадаюсь на встрѣчу кому.
‹Сошлися другъ съ другомъ на такомъ то мѣстѣ›.
‹Сойтися съ кѣмъ на дорогѣ›.
2) Собираюся, стекаюся.
‹Снидошася паки народи къ нему›. Марк. X. 1.
‹Они убо сошедшеся вопрошаху его›. Дѣян. I. 6.
‹Сошелся народъ въ церковь, на площадь›.
‹Сошлися полкѝ въ одно мѣсто›.
3) Говоря о доходахъ глаголъ сей употребляется въ третьемъ лицѣ и значитъ: собирается, получается.
‹Ему съ дому сходится столько рублей въ годъ›.
4) Относительно къ вещамъ одной подлѣ другой лежащимъ значитъ: сближаюся; лежу, нахожуся подлѣ чего.
‹А сошлися тѣ вотчины и помѣстья съ посады, дворы съ дворами, или близко посадовъ, и тѣ вотчины и помѣстья взяти за государя›. Улож. глав. XII. статья 6.
‹Рукава сея рѣки, протекши нѣсколько верстъ, сходятся опять во едино›.
‹Тамъ двѣ рѣки сходятся›.
→САР-1 т.3, с.276

ГлтНЗ (συνέρχησθαι, convenire) – сходиться, собираться. 1Кор 11:34 да не въ грѣ́хъ схо́дитесѧ (чтобы собираться вам не на осуждение).

чс 5 МнП=1 МнК=1 Тип=2

gr сходи́тися: V,ipf,intr,med; inf