і҆емені́инъ

і҆емені́инъ [иемениин]


od принадлежащий Иемению


Фл ‹Иемениин›. Совр. нет. ▸ Прит. прил. к ‘Иемения’. ◂ Словн.


Дерив Притяж. к і҆емені̀


чс 1


gr іемені́инъ: A,poss; brev,sg,m,nom/acc