і҆емені́инъ [иемениин]
od принадлежащий Иемению
Фл ‹Иемениин›. Совр. нет. ▸ Прит. прил. к ‘Иемения’. ◂ Словн.
Дерив Притяж. к і҆емені̀
чс 1
gr іемені́инъ: A,poss; brev,sg,m,nom/acc