ѡ҆поѧ́санїе

ѡ҆поѧ́санїе [опоясание]

СЦРЯ ‹опоя́саніе› ‹я›, с. ср. 1) ▸ Дѣйствіе опоясавшаго и опоясавшагося. ◂ 2) ▸ Поясъ. ◂ Опоясанія лняна да имутъ о чреслѣхъ своихъ. Іезек. XIV. 18.□

Фл ‹Опоясание›. Совр. нет. ▸ Пояс; опоясывание. ◂ Усп. сб. 177 в 21.

чс 2 МнК=1

gr ѡпоя́саніе: S,n,inan; sg,nom/acc

См| ѻ҆поѧ́санїе