ѡ҆сїѧва́ти [осиявати]
СЦРЯ ‹осіява́ть› ‹ва́ю›, ‹ва́ешь›; ‹осія́ть›, гл. д. ▸ Освѣщать сіяніемъ. ◂ Осіялъ насъ радостнымъ свѣтомъ дня сего. Мол. утрен.
Фл ‹Осиявати›. Совр. нет. ▸ Озарять. ◂ Микл.
чс 1
gr ѡсіява́ти: V,ipf,tran; :