ѡ҆сїѧва́ти

ѡ҆сїѧва́ти [осиявати]

СЦРЯ ‹осіява́ть› ‹ва́ю›, ‹ва́ешь›; ‹осія́ть›, гл. д. ▸ Освѣщать сіяніемъ. ◂ Осіялъ насъ радостнымъ свѣтомъ дня сего. Мол. утрен.

Фл ‹Осиявати›. Совр. нет. ▸ Озарять. ◂ Микл.

САР-1 ‹Осіява́ю›, ешь, осія́лъ, осія́ю, ва́ть, осія́ть. гл. д.
Освѣщаю сіяніемъ.
‹Осіять солнечнымъ свѣтомъ›.
→САР-1 т.5, с.461