влива́ти
влива́ти [вливати]
САР-1 ‹Влива́ю›, ешь, вли́лъ, волью̀, ва́ть, вли́ть, а по Сл. ‹Влія́ю›, еши, влія́хъ, влію̀, влія́ти, вли́ти. гл. д.
Лія вмѣщаю во что какую влажность.
‹По томъ влія воду во умывальницу›. Іоан. XIII. 5.□
‹Влить воды въ стаканъ, въ бочку›.
→САР-1 т.3, с.1231
ГлтНЗ (βάλλειν, injicere) – вливать. Мф 9:17□ Нижѐ влива́ютъ вїна̀ но́ва въ мѣ́хи вє́тхи – но влива́ютъ вїно̀ но́во въ мѣ́хи нѡ́вы.
чс 5 ЕВ=1 ЕВБ=2 Слж=2