ключи́мный

ключи́мный [ключимный]

Дч* ‹ключи́мный› способный, полезный. (Мин. мес. ноябр. 23).

СЦРЯ ‹ключи́мный› ‹ая›, ‹ое›, пр. Церк. ▸ Способный. ◂ Ключимный къ боговѣдѣнію былъ еси. Мин. мѣс. Ноябр. 23.

чс -

См. ключи́мый: