мра́вїй
мра́вїй [мравий]
od муравей
СЦРЯ ‹мра́вій› ‹я›, с. м. Церк. ▸ Тоже, что ‹мураве́й›. ◂ Иди ко мравію, о лѣниве, и поревнуй, видѣвъ пути его. Притч. VI. 6.□
Фл ‹Мравий›, м., ‹мравия›, ж. Совр. нет. ▸ Муравей. ◂ Пат. Син., 292.
чс 2 Проч=2
gr мра́вій: S,m,anim; sg,nom