сꙋмнѣва́тисѧ
сꙋмнѣва́тисѧ [сумневатися]
od ‹Сꙋмнѣва́юсѧ› сомневаюсь
САР-1 ‹Сомнѣва́юсь›, и ‹Сумнѣва́юсь›, ‹ся›, ешься, сумнѣваться. гл. общ.‹въ чемъ› и ‹о чемъ›.
Несовершенно вѣря, полагаясь на что, колеблюся въ мысляхъ.
‹Сумнѣваться обо всемъ, во всемъ›.
‹Сумнѣваюсь, чтобъ вы имѣли доброй въ этомъ успѣхъ›.
→САР-1 т.4, с.191
чс *
gr сумнѣва́тися: V,ipf,intr,med; :