ходе́цъ [ходец]
СЦРЯ ‹ходе́цъ› ‹дца̀›, с. м. ▸ Ходящій, или шествующій; пѣшеходъ. ◂ Нынѣ первѣе вижду ‹....› воздухошественна ходца. Прол. Іюня 24.
чс -