ѿню́дꙋ [отнюду]
od ‹О҆тню́дꙋ› оттуда
Фл ‹Отнюду(же)›, ‹отнуду(же)›, ‹отонуду(же)›. нал. Совр. нет. ▸ Откуда; с другой, противоположной стороны; поэтому. ◂ Супр., 167, 18. Изб. 1076 г., 112, 13. Фил. 3, 20.
чс 9 МнС=3
gr ѡтню́ду: ADVPRO;