вдале́кѡ [вдалеко]
СЦРЯ ‹вдалеко̀› нар. Стар. ▸ Задолго впередъ. ◂ Глаголалъ еси о домѣ раба твоего вдалеко. 2 Царств. VII. 19.□
чс 1
gr вдале́кѡ: ADV;