ключа́ти [ключати]
Фл ‹Ключати›, ‹ключити›. Совр. нет. ▸ Соответствовать; подтверждать; заключать. ◂ ВМЧ, Ноябрь, 1052. Ио. екз. Бог., 110.
чс *
gr ключа́ти: V,ipf,tran; :