мѧте́жникъ

мѧте́жникъ [мятежник]


Фл ‹Мятежник›. ▸ Участник мятежа; человек, бунтарски настроенный, бунтовщик. ◂ Супр., 29, 13. Флавий, Пол. Иер., I, 12.


чс 1


gr мяте́жникъ: S,m,anim; :