мѧте́жникъ

мѧте́жникъ [мятежник]

Фл ‹Мятежник›. ▸ Участник мятежа; человек, бунтарски настроенный, бунтовщик. ◂ Супр., 29, 13. Флавий, Пол. Иер., I, 12.

чс 1

gr мяте́жникъ: S,m,anim; :